18 жовтня 1926 року в мальовничому селі Русанівка Липоводолинського району Сумської області народився Федя Людний. Він був єдиним хлопчиком серед п’ятьох дітей. Здавалося б жити й радіти молодій сім’ї своєму щастю, мріяти й будувати гарне життя. Та страшний голод 1932-1933 років забрав життя батьків, дідуся, бабусі і двох менших сестричок. Мабуть помер би з голоду і шестирічний Володя,. Та батько, помираючи, просив свою рідну сестру Марфу щоб взяла його улюбленця в свою родину й зберегла йому життя. Шестирічну дитину, опухлу від недоїдання, на руках виніс із помираючої хати чоловік тітки, дядько Артем. І майже 10 років прожив Федір в чудовій родині своєї тітки. Не дивлячись на тяжкий період життя, матеріальні труднощі, родинні стосунки були злагодженими, спокійними. Непорозумінь, майже, не було, а якщо і виникали якісь питання чи проблеми, то вони вирішувалися толерантно.
Ще малим хлопцем завжди допомагав Марфі Степанівні по господарству. Працював на рівні з дорослими, скрізь встигав. А коли почав навчатися, цікавився всім, став відмінником у навчанні, активістом. Навіть серед старших друзів вирізнявся лідерством. Завжди, не по роках, був розсудливим і обов’язковим. Мабуть вроджений аналітичний розум, сирітство, інстинкт самозбереження сприяли досягненню поставленої мети, здійсненню мрій.
10 вересня 1943 року, в день звільнення села від нацистів, Федір Людний, якому ще й не виповнилось 17 років добровільно пішов на фронт На фронті був командиром відділення. Брав участь у прориві ворожої оборони на Сандомирському, а потім Одерському плацдармах. 8 лютого 1945-го на підступах до Берліна, під час боїв на Одері, був поранений. І нині учасник бойових дій – інвалід І групи.
Після перемоги, прослужив в армії ще п'ять років. Закінчив курси водія, возив начальника автотракторного управління Івана Петровича Гладкова, який допоміг йому здобути середню освіту. Адже коли Федір навчався, командир ходив пішки. Про це ветеран з вдячністю пам’ятає завжди.
Після військової служби, маючи середню освіту, повернувся в рідне село, заочно почав навчатися на факультеті історії в Сумському педінституті
Молодого, розумного, освіченого фронтовика, запросили працювати в містечко Липова Долина працювати другим секретарем райкому комсомолу. Федір Петрович з успіхом пройшов всі співбесіди, з притаманною йому енергією і добросовісністю взявся до роботи. Напрацював свою систему в роботі, а спілкуватися з людьми він вмів. Всіх вислуховував, намагався вирішувати складні ситуації і по можливості допомагав. Налагоджену працю секретаря перервав донос. Федора Людного звинуватили в тому, що нібито батька репресували як ворога народу, а він цей факт приховав. Звичайно ж це була віроломна брехня, підлість, заздрість його успішності.
Без будь-якого здорового глузду виключили з партії, вигнали з роботи. Пощастило в тому, що не виключили з інституту. Ф.П.Людний був безмежно щасливим, що все таки здобуде вищу освіту. Довелося попоневірятися по світу не лише самому, а й родині. Вже на той час він був одружений з Уляною Семенівною, мав сина Толика.
У 1952 році він за направленням поїхав до Кам'янського району, в село Михайлівка, де провчителював два роки, а в 1954 році став вчителем історії та суспільствознавства Кам'янської середньої школі/ №1.
53 роки свого життя. віддав Федір Петрович педагогічній праці. Працював інспектором райвно, директором школи, але завжди залишався вчителем-істориком. Тисячі учнів завжди з вдячністю згадують наставника, його цікаві уроки, заняття в історико-краєзнавчому гуртку на громадських засадах, надзвичайно цікаві віртуальні та реальні подорожі.
Зі своїми вихованцями під час канікул учитель об'їздив усю Україну, побував також у Прибалтиці, Ленінграді, Москві, Середній Азії. Адже добре пам’ятав свою дитячу, вражаючу, незабутню поїзку до Києва, якою був нагороджений за відмінне навчання.
Розповідав Федір Петрович як організовував екскурсійну поїздку двома пароплавами з Черкас до Києва у 1969 році. Тоді більше 400 учнів 5-10 класів відвідали столицю України, про яку й зараз багато хто пам'ятає.
Через усе своє життя, поряд з педагогічною працею, проніс він любов до журналістики, до друкованого слова.
Перший допис написав ще в 1947 році, коли служив у центральній групі військ у Німеччині й Австрії до газети «За честь Родины». Звісно, було дуже приємно, коли стаття з'являлися на її сторінках.
За довге творче життя Федір .Людний публікувався в усіх республіканських газетах України, в обласних і навіть у загальносоюзній «Комсомольській правді», союзних журналах «Агітатор» і «Кролеводство». Є постійним дописувачем Кам'янської районної газети «Трудова слава».
Варто зауважити, що журналістика для Ф.П.Людного була і є частиною його величезної громадської діяльності, адже вчитель ніколи не стояв осторонь проблем міста, району, держави.
А ще Ф.П. Людний був лектором товариства «Знання». Свій гонорар, отриманий за прочитані 264 лекції впродовж п'ятьох років, він увесь до копійки переказав у Фонд миру.
Мабуть не має жодного села, жодного тракторного стану, жодної ферми, де б не побував громадський лектор і агітатор. Про побачене й пережите, про негаразди й проблеми, передовий досвід, про трударів, про все цікаве писав у своїх інформаціях, нарисах, розповідях до газет громадський кореспондент. Отож і не дивно, що до нього зі своїм болем ішли люди, зверталися керівники.
Людина активної життєвої позиції, Федір Петрович часто виступав на сесіях районної й міської рад та інших зібраннях. Виступав з цікавими, конкретними пропозиціями, до яких прислухалися, які втілювалися в життя.
Журналістський дар Ф.Людного переріс у письменницький. Він став автором багатьох книжок, серед яких найпопулярнішими є дитяча «Дарунок бабусі» та «Фронтовими дорогами війни». Остання витримали кілька видань. І це не дивно, адже в ній уміщено розповіді про жителів Кам'янського району − учасників Другої світової війни. Не в кожному районі увічнено спогади свідків і учасників війни, творців нашої історії у книзі, а Ф.П.Людний це зробив.
Незважаючи на поважний вік, Федір Петрович сповнений творчих планів: написав книжку про пережите, своєрідну художньо - публіцистичну біографію під назвою «Здійснення мрій», яка знаходиться у видавництві і яку незабаром презентує автор своїм прихильникам.
Ф.П.Людний, завжди щирий і відкритий, бажаний гість в школах, виступає на мітингах. Охоче ділиться з людьми своїм життєвим досвідом.
Тож хочеться побажати дорогому ювіляру многая літа!
Галина Таран, директор Кам’янського державного історико-культурного заповідника
Книги методичний посібник «Краєзнавство і навчально-виховний процес» та авторська програма “Історія рідного краю” з позашкільної освіти, дослідницько-експерементального напрямку, секції історичне краєзнавство Кам`янської філії Черкаського територіального відділення Малої академії наук України - Шамрая Олександра Григоровича, кандидата історичних наук, завідувача Кам`янської філії Черкаського територіального відділення Малої академії наук України стали лауреатами районної премії імені Марії Шкаліберди за 2016 рік.
Як книга методичний посібник «Краєзнавство і навчально-виховний процес» та програма “Історія рідного краю” підготовлені з урахуванням рівня сучасних досягнень науки в галузях давньої історії і культури, пам`яток охоронної роботи, музеєзнавства, туристсько-екскурсійної справи, педагогіки.
На сьогодні, в період переоцінки цінностей і творення нових форм людського співжиття, виховний і об'єднуючий потенціал "малої історії" стає особливо наочним. Саме вона створює той психологічний фон, який дає змогу людині, перш за все, молодій, усвідомити свою причетність до долі країни і свою частку відповідальності за збереження і примноження її духовних скарбів.
Любов до рідної землі, до малої батьківщини – одне з найсвятіших почуттів, які кожен з нас проносить крізь усе своє життя. Витоки патріотизму починаються там, де людина вперше усвідомила себе особистістю, де взяла в руки буквар, де відчула красу і безмежжя рідної природи.
Саме ці два посібники визначають формування компетентностей особистості в процесі науково-дослідницької діяльності в галузі історичного краєзнавства.
Дані матеріали розраховані на допомогу методистам, заступникам директорів з виховної роботи, вчителям історії, краєзнавцям, учнівській молоді, керівникам гуртків загальноосвітніх та позашкільних навчально-виховних закладів освіти, учням-членам Малої академії наук, усім, хто вивчає історію рідного краю, шанує його історію та людей, що її творили.
Марина ПОЛІЩУК, голова районного методичного об’єднання
вчителів історії Кам`янського району, вчитель історії Кам`янської ЗОШ № 1, вчитель-методист
У 2016 році вже в дванадцяте місцевим дослідникам вручається премія імені Марії Шкаліберди - відомого краєзнавця, заслуженого працівника культури України, людини високого інтелекту, всебічної освіченості, внесок якої у розвиток краєзнавства нашого краю є неоціненним.
13 жовтня 2016 року в історичному музеї заповідника відбулося засідання районної конкурсної комісії з присудження краєзнавчої премії імені Марії Шкаліберди.
Члени комісії обговорили матеріали та визначилися, так, як матеріали на конкурс поданні двома авторами дослідження, то присудити премію Марії Шкаліберди за 2016 рік обом номінантам: Людному Федору Петровичу за книгу «Кам`янщина партизанська» та Шамраю Олександру Григоровичу за книги методичний посібник «Краєзнавство і навчально-виховний процес» та авторська програма “Історія рідного краю” з позашкільної освіти, дослідницько-експерементального напрямку, секції історичне краєзнавство Кам`янської філії Черкаського територіального відділення Малої академії наук України.
Комісія відзначила велику краєзнавчу роботу, яку проводять у загальноосвітніх школах району, Кам`янському державному історико-культурному заповіднику та обговорили заходи, що будуть проводитись у 2016 та 2017 році краєзнавцями району.
За матеріалами рішення комісії з присудження премії М.Шкаліберди
На вимогу законодавства в частині Податкових змін, 13 жовтня в історичному музеї пройшла конференція районної громадської організації «Спілка краєзнавців» на якій були присутні 21 краєзнавець району.
Розглянули наступні питання:
1.Про затвердження статуту Кам`янської районної громадської організації «Спілка краєзнавців» в новій редакції.
2.Про зміни до керівних органів Кам`янської районної громадської організації «Спілка краєзнавців».
В першому питанні було внесенно зміни до статуту в частині наступних законодавчих норм:
зареєстровано в порядку, визначеному Законом, що регулює діяльність неприбуткових організацій;
забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частин і серед засновників (учасників), членів організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
передбачається передача активів одній з неприбуткових організацій відповідного виду юридичної особи (в результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
доходи (прибутки) організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності.
Учасники конференції проголосували та підтримали відповідні зміни і затвердили нову редакцію статуту районної громадської організації «Спілки краєзнавців».
У другому питанні були наступні запропоновані зміни - затвердити зміни до складу правління та ревізійної комісії:
Правління Кам`янської районної громадської організації «Спілка краєзнавців»:
Голова правління Кам`янської районної громадської організації «Спілка краєзнавців» – Шамрай О.Г.
Заступник – Ляшко Ю.Ю.
Члени правління – Висоцька Л.Г., Олефіренко Н.М., Родінка Т.М., Чупак Т.П. , Таран Г.М., Людний Ф.П., Могилка А.П.
Ревізійна комісія:
Голова – Поліщук М.В., вчитель вищої категорії Кам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1, голова методоб`єднання вчителів історії району.
Секретар – Левенець І.В., вчитель вищої категорії Кам’янської загальноосвітньої спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 2 з поглибленим вивченням окремих предметів;
Член ревізійної комісії – Пугач Н.О. – науковий співробітник історичного музею Кам`янського державного історико-культурного заповідника.
Учасники конференції ще раз підтвердили, що на майбутнє головним у діяльності "Спілка краєзнавців” є розвиток краєзнавчого руху в органічному поєднанні всіх його державних, громадських і шкільних форм, залучення до пізнання рідного краю широких верств населення, використання досвіду, здобутого в цій галузі регіону.
На сторінках випуску №44 "Краєзнавство" опубліковано репортаж про проведення ХІІІ районної науково-практичної конференції, присвяченої 25-річчю Незалежності України. Також тут розміщено відповіді на запитання національно-патріотичної краєзнавчої вікторини-2016 і названо переможців.
Ознайомитись із змістом випуску №44 та інших сторінок, які підготовлені районною громадською організацією "Спілка краєзнавців" можна на сторінці "Краєзнавство"
Під час проведення ХІІІ районної науково-практичної краєзнавчої конференції було підведено підсумки краєзнавчої вікторини 2016 року, присвяченої 25-річчю проголошення Незалежності України. Переможці нагороджено Грамотами і книгами про рідний край:
I місце – Денис Сич, учень 8-Б еколого-економічного ліцею.
Ростислав Юрик, учень 5 класу Кам’янської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів №1.
Серед колективних робіт переможцями вікторини стали:
І місце – учениці 9-А класу Кам’янської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів №1 - Світлана Корпачова, Ольга Ревенко, Вікторія Хричова, Валентина Шелест, Анна Скапець.
ІІ місце – учениці 8-А класу Кам’янської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів №1 - Ірина Гончаренко та Юлія Могила.
III місце – учнівський колектив Косарської загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів,
Гурток «Краєзнавець» загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів №1.
Питання вікторини були присвячені 25-річчю проголошення Незалежності України й спрямовані на виявлення маловідомих сторінок з історії рідного краю, які дали можливість дослідникам рідного краю оприлюднити напрацьований матеріал широкому загалу.
Інформацію про проведення краєзнавчих вікторин, імені переможців та відповіді на запитання можна переглянути на сторінці Краєзнавча вікторина
22 квітня 2016 року в приміщенні Кам`янської загальноосвітньої школи №1 відбулася ХІІІ районна науково-практична краєзнавча конференція, присвячена 25 - річчю Незалежності України, яка проходила в рамках районної програми з краєзнавства. Мета конференції – виявлення цікавих досліджень з історії рідного краю та надання можливості учням оприлюднити напрацьований матеріал перед широкою аудиторією, набути певного досвіду в публічних виступах і відстоюванні власної точки зору.
На конференції були присутні голова районної ради С.О.Сундуков, заступник голови Кам`янської РДА В.В.Коваленко, голова районної організації «Спілка краєзнавців», депутат районної ради О.Г.Шамрай, голова ветеранів педагогічної праці району В.А.Македонська, в.о. начальника відділу освіти районної державної адміністрації В.А.Морозова, директор Кам’янського державного історико-культурного заповідника, заслужений працівник культури України Г.М.Таран, заступник директора заповідника з наукової роботи Т.П.Чупак, завідуючий історичним музеєм заповідника Ю.Ю.Ляшко, завідуючий музеєм О.С.Пушкіна і П.І.Чайковського О.А.Мушта, вчителі та учні шкіл району, наукові співробітники заповідника, краєзнавці.
З вітальним словом до присутніх звернувся голова районної ради С.О.Сундуков, і відмітив важливу роль краєзнавства в сприянні відродження духовності, відновленні історичної пам’яті, вихованні у молоді почуття любові до рідного краю.
Заступник голови Кам`янської РДА В.В.Коваленко наголосив, що патріотизм і відповідальність за збереження історико-культурного надбання є головним завданням краєзнавців. Очільник побажав успіхів у всіх цікавих починаннях у дослідницькій роботі.
Виконуюча обов’язки начальника відділу освіти В.А.Морозова побажала учням, вчителям та науковцям заповідника виявляти якнайбільше маловідомих сторінок в історії рідного краю та нових творчих здобутків.
Керівники району нагородило грамотами і цінними подарунками переможців краєзнавчої вікторини 2016 року, присвяченої історії рідного краю.
На ХIІІ конференцію було подано 31 заявку на виступи. Свої матеріали презентували учні шкіл району, наукові співробітники заповідника, ветерани краєзнавчого руху та вчителі. Робота конференції проводилася в секціях: «Історія та походження назв, населених пунктів і мікрорайонів міста Кам’янка та Кам’янського району», «Історія становлення навчальних закладів Кам’янського району», «Неординарні особистості Кам’янського району, їх досягнення в період Незалежної України», «Історія старих будівель, проблема їх збереження».
Актуальним науковими дослідженням «Порівняльний аналіз топонімічних назв населених пунктів Кам’янського та Чигиринського районів» поділився Андрій Пугач – учень 9-А класу Кам’янського еколого-економічного ліцею. Ольга Петрівна Волошин, вчитель історії Жаботинської ЗОШ представила багатолітній науковий доробок «Топоніми села Жаботин». Її тема перегукувалася з дослідженням «Що до походження села Жаботин» Юрія Юрійовича Ляшка, завідуючого історичним музеєм Кам’янського заповідника. Виник цікавий діалог, який збагатив пізнання краєзнавців стосовно села Жаботин. Не менш цікавим було повідомлення «Історія села Лебедівка в легендах і народних переказах» Юлії Пономаренко, учениці 9 класу Лебедівської ЗОШ, Досить смілива наукова розвідка «Нові гіпотези щодо заснування Кам`янки» Олега Заболотнього, учня 8-А класу Кам’янської ЗОШ №1. Тему «Історія створення Райгородської школи» презентувала Маргарита Чернець, учениця 11 класу Райгородської ЗОШ. Повідомленням «Погляд крізь роки. Історія становлення освіти в селі Баландино» зацікавила всіх Катерина Василівна Куліковська, вчитель початкових класів Баландинської ЗОШ. Про «Розвиток освіти в селі Коханівка» розповіла . Вікторія Делявська, учениця 11 класу Баландинської ЗОШ. Учениця 6 класу Лузанівської ЗОШ Катерина Лисенко поділилася повідомленням «Історія розвитку школи села Лузанівка».
Багато нового і цікавого дізналися краєзнавці й про відомих особистостей рідного краю. Захопливо розповідав про свого дідуся, неординарну особистість А.С.Висоцького наймолодший учасник конференції Дмитро Левенець, учень 4 класу Кам’янської спеціалізованої ЗОШ №2 з поглибленим вивченням окремих предметів. Тема його повідомлення – «Керівник, організатор, меценат». Також про свого дідуся, гордість району й всієї України в своєму виступі «Кудирко Петро Степанович: душа і розум, віддані заводу» розповіла Анастасія Гребенюк, учениця 10 класу Косарської ЗОШ. Зоя Заярнюк – учениця 7 класу Вербівської ЗОШ повідомила про свого земляка Харченка Артема Борисовича – учасника Холодноярської республіки. «Одвічний біль Афганістану». Вербівчани учасники Афганської війни» – так звучала тема Наталії Василівни Парій, директора Вербівської ЗОШ, а її колега Олена Іванівна Заярнюк, учитель початкових класів представила тему «Класики світового авангарду із Вербівки». Про особистостей, які відіграли важливу роль у відродженні української автокефальної церкви у Кам’янці, розповідав Сич Денис, учень 8-Б класу, Кам’янського еколого-економічного ліцею. Почесний краєзнавець України Олександр Вєтров ознайомив з матеріалом «Шлях до вершини» про Наталію Шиманську. «О, воїне безсмертний, вклоняюсь тобі я…» – це дослідження присвятила воїнам Кам’янського району, які загинули на Сході України, Олена Ткаченко, учениця 10-Б класу Кам’янської ЗОШ №1. Надзвичайно цікаве дослідження про «Становлення і розвиток хорового колективу «Криниця» с. Юрчиха презентувала Дар’я Могилка учениця 10-Б класу Кам’янської спеціалізованої ЗОШ №2.
Отже, конференція довела, що краєзнавство посідає гідне місце в навчально-виховному процесі школярів і воно є важливим засобом громадянсько-патріотичного виховання молоді.
По закінченню конференції, її організатори підвели підсумки, висловили всім вдячність за дослідницьку роботу, побажали творчого натхнення, плідних краєзнавчих пошуків на благо рідного краю.
Сподіваємося, що все віднайдене і досліджене краєзнавцями стане життєстверджуючою основою для виховання в молоді любові до рідної землі, готовності захищати на ній мир і спокій.
12 лютого 2016 року вийшов черговий номер газети "Аграрний край" зі сторінкою "Краєзнавство" №43, яка підготовлена районною громадською організацією "Спілка краєзнавців".
Цікавим для читачів буде краєзнавчий календар пам'ятних дат на 2016 рік".
Опубліковано оголошення про проведення ХІІІ районної науково-практичної краєзнавчої конференції «25 роківі Незалежності України. Рідний край в контексті історії України» .
Запитання національно-патріотичної краєзнавчої вікторини будуть цікавими учням та учителям загальноосвітніх закладів району.
Ознайомитись зі сторінкою "Краєзнавство" №43 та попередніми випусками можна перейшовши на сторінку нашого сайту "Краєзнавство"
«25 років Незалежності України. Рідний край в контексті історії України»
Мета і завдання конференції: виявлення цікавих досліджень з історії рідного краю і надання можливості краєзнавцям оприлюднити напрацьований матеріал перед широкою аудиторією, з метою набуття певного досвіду в публічних виступах і відстоюванні власної точки зору.
Конференція відбудеться 22 квітня 2016 року о 09.00 в актовій залі корпусу початкових класів Кам`янської загальноосвітньої школи №1.
У конференції можуть взяти участь учні старших класів, вчителі загальноосвітніх шкіл, науковці, краєзнавці.
На конференції дослідники можуть виступити в секціях:
1. Історія та походження назв населених пунктів і мікрорайонів міста Кам’янки та Кам’янського району
2. Історія становлення навчальних закладів Кам’янського району (коротка історія, ілюстрована фотографіями).
3. Неординарні особистості Кам’янського району, їх досягнення в період Незалежної України.
4. Історія старих будівель, проблема їх збереження.
Матеріали повинні бути надруковані і поданні в електронній версії до 1 квітня 2016 року до Кам`янського державного історико-культурного заповідника. Тривалість виступу до 7 хвилин.
Кращі дослідження будуть надруковані в спеціальному збірнику матеріалів конференції – «Джерело».
З різних питань щодо участі у конференції звертатися до Кам`янського державного історико-культурного заповідника за тел.: 6-22-74 .